• Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Новини від місіонерів

~ новини і молитовні потреби від місіонерів ~

Новини від сім'ї Аршуліків, Бразилія

Вітаємо вас дорогі брати та сестри. Благодать і мир Господа нашого Ісуса Христа нехай будуть з усіма вами. Ми дуже вдячні Богу за таку велику підтримку, як ви. Тому щиро дякуємо всім, хто разом є частиною цього служіння, допомагаючи тим чи іншим чином.

Ми славимо Бога за Його роботу в Прудентополісі, тому що це Він, хто торкається сердець та змінює життя. По Божій милості церква росте і ми увійшли у період, де зрозуміли, що більше не можемо все робити самі і потребуємо залучення інших людей у церкві. Наш переїзд до нового приміщення був нелегким, але уже знаходиться на завершальній стадії, і 4 вересня будемо мати інавгурацію. Наша наступна мета і наша мрія – облаштувати українське кафе в церкві, де українські жінки зможуть працювати та євангелізувати.

ББ 1

Переселенці, які знаходяться у нашому місті, потроху адаптуються. У них ще багато випробувань і труднощів, туга за рідним краєм, але ми дбаємо про них з усією любов'ю нашого серця. Фаза документації закінчилася, і вони легалізовані в Бразилії. 2 рази в тиждень вони мають уроки португальської. Діти ходять до найкращої приватної школи у місті, яка відкрила свої двері і зробила навчання безкоштовним. 4 людини уже працюють і ще 5 приступлять до роботи цього місяця, що допоможе краще інтегрувати у середовище. Окрім супроводу, підтримки та щоденної допомоги, ми піклуємось про їх емоційний та духовний стан. Серед них функціонують 2 маленькі групки, раз в тиждень Ірина виїжджає з дівчатами за місто, щоб мати особливий час із ними, по суботах відбуваються молодіжні зустрічі, по неділях зібрання із перекладом на українську.

ББ 2

Але серед багатьох хороших речей, які відбуваються, є багато труднощів, і зараз ми це особливо відчуваємо. Мені здається, що диявол піднімає сили пекла, щоб перешкодити Божій справі, і спочатку він атакує нашу сім'ю. За останні 5 місяців сталося багато чого: війна, ми пережили сильний емоційний стрес, у наших раніше здорових дітей почалися проблеми зі здоров'ям, які неможливо вирішити за 1 день, мій тато вигнав маму з дому в Україні, і тому подібне... Тому зараз по особливому потребуємо ваших молитов.

Moлитовні потреби:

  1. Наша сім'я

  2. Організація та фінанси для кафе

  3. Адаптація та мир в серцях переселеців


 

Новини від сім'ї Тумвесіджі, Уганда

ff1

Вітаємо дорогі брати та сестри у Христі, друзі та знайомі. Дуже дякуємо за вашу турботу, підтримку і молитви. Ви підбадьорюєте та надихаєте.

Два місяці завершилися дуже швидко. Насичені дні неймовірними благословеннями та чудесами. Ми мали можливість дивовижні шляхи бачити Божу турботу.

Ми працюємо з кількома початковими школами, де проводимо Біблійні уроки для дітей. Але є вищі школи (9-11 класи), де нам 1 раз в місяць дозволяли проводити спілкування з молоддю. Одна дуже цікава школа Бвеяле С.С. буда проблемна щоб отримати згоду. І навіть коли нам дозволяли, то часто їхній графік змінювався і ми верталися з “пустими руками”. Один із учнів, який активний в нашій молоді, часто розповідав про дивні духовні речі, які відбувається там. Директор - мусульманин, тому всім викладають мусульманство і змушують говорити, що вони вірять в Алаха. Християнським організаціям не дозволяють проводити заходи. Ми проводили зустрічі із дівчатами декілька раз. І кожного разу це було не просто. Але в Бога все під контролем! І останні два місяці, нам дозволили проводити зустрічі з дівчатами та хлопцями на постійній основі, раз в тиждень! Уявляєте! Кожного вівторка ми зустрічалися з ними і ділилися важливими темами для їхнього віку. Ми навіть не очікували, що учні будуть відкриті і з глибоким бажанням знати відповіді. Вони задавали багато духовних запитань. І багато серед них, через наші спілкування, бачили свою гріховність і виявляли бажання покаятися, перемінити своє життя. Це просто неймовірні відчуття, коли ти бачиш, як Господь торкається молодь. На жаль, більшість церков не займаються з молоддю, підлітками, не прививають їм любов до Слова Божого і життя в святості. Тому молимось, щоб в наступному семестрі, Бог знову відкрив двері в цю школу.

Бог використовує нас щоб врятувати чиєсь життя. Це може не лише в духовному значення, але і у фізичному. Не оповідаючи деталі всієї історії. Але Бог зробив диво із нашою сусідкою, яка в прямому сенсі була на межі смерті. Коли Стівен нарешті привіз до потрібної лікарні, сам лікар був вражений, що жінка була ще жива після всієї врати крові. Бог використав нас щоб врятувати життя. І попри те, як ті сусіди недолюблювали нас через віросповідання, тепер вони посміхаються і вітаються. Це не був героїчний вчинок. А просто вчинок, який практично показує нашу віру і приносить славу Богові.

ff2

Ми дуже вдячні, що більшість спонсорів для дітей, відновлюють оплату. Адже в деякий момент ми не були впевнені чи зможемо їх підтримувати надалі. А знайти нових спонсорів в даний час також не легко. Тому вдячні кожному, хто попри ситуацію в Україні, продовжують фінансування дітей.

Другий семестр навчання дітей в школі підійшов до завершення. Ми мали можливість перевірити дітей, яких вчили Біблійні уроки. Ми розробили для них екзамен. Не можу сказати, що ми задоволені результатом. Але дві дитини здали на 100%, всі вірні відповіді. Я навіть перевірила декілька раз. Не могла повірити. Треба для

них якісь нагороди купити.
Також ми плануємо провести дитячий табір з 15-17 серпня. Розраховуємо на 200 осіб. Було б чудово задіяти всіх діток, з якими ми займаємось. А це більше 400 дітей, не рахуючи зі шкіл. Але фінансово не зможемо. Тому цього разу обмежимось цією кількістю. Діти будуть приходити на 8 ранку і до 15 години. Тому сніданок і обід не від’ємні в розпорядку. Також ми хочемо закупити футболки на кожного учасника. Протягом цих трьох днів, діти будуть не лише бігати і грати в різні ігри, робити поробки. Але наша головна ціль це духовний вклад. Адже вони зараз ще більше піддаються негативному впливові від друзів та сторонніх людей. Звичайно буде продуктивний час із наставниками та лідерами. Тому ми в активній підготовці до цієї подіїі. В Бвеяле не було таких таборів. Молимось за Божу мудрість і керівництво, також фінансову спроможність. Якщо ви бажаєте прийняти участь в цьому, номер картки: Монобанк 5375414111271168 Таїсія Бакаленко. Будемо дуже вдячні, за ваші відкриті серця і руки.

В липні до нас прилітала сестра Настя. Вона стала неймовірним благословенням і допомогою в усіх служіннях. Був чудовий час разом і багато незабутніх спогадів, особливо із дівчачих зустрічів. Сумуємо вже за нею і молимось за її повернення.

Насправді писати є дуже багато, єдине не хочемо вас стомлювати. Якщо бажаєте знати більше, ми доступні в соц мережах. І ще раз дякуємо, що об’єданні однією ціллю, ми можемо досягати ще більше людей Євангелієм. Тому все, що ми робимо в нашому житті, будемо робити для Божої слави.

Молитовні потреби:

  • -  Духовний ріст команди, і нових місіонерів

  • -  Нова сім’я: Сантос та Яна, які долучились до нас

  • -  За здоров’я Насті, яка повернулась в Україну

  • -  Підготовку та проведення дитячого табору

  • -  Фінанси на розвиток місії ( і ще потрібна огорожа на територію місії)


 

Новини від Євгена Євви місіонера в Камбоджі

Щось останнім часом, час летить дуже швидко, не знаю у мене тільки чи у всіх.

Минув уже майже рік, як ми взяли 10 кхмерських дітей до себе додому. Бог проводить нас на новий етап цього служіння, благословивши нас будівлею. Німецька місія To All Nations купила нам гарний будинок у селі в провінції Батамбанг. Ну не саме нам, а для притулку та розвитку служіння в цьому регіоні, але, чесно кажучи, я захоплююсь як діє Бог.Х1

Цей будинок – колишня маленька приватна школа. Тому в нас також одразу дозрів план – відкрити християнську школу, благо для цього вже все пристосовано - є класи, парти, дошки тощо.

Ми вже зустрічалися з директором однієї з місцевих місій, які відкривають безкоштовні християнські школи у селах провінції Батамбанг для дітей із бідних сімей. Він сказав, що це можливо і реально відкрити школу в нашій будівлі, він може зробити всі документи, але ... тільки потрібно буде оплачувати роботу вчителів, які приїжджатимуть до нашої школи.

Тому ми хочемо запустити проект християнської школи, а це просто чудовий спосіб євангелізації цього села, і ми молимося, щоб Господь дав нам необхідні ресурси для оплати роботи вчителів.Х2

Також ми думаємо, проводячи євангелізаційні заходи, відкрити біблійну групу в цьому селі, а згодом, при благословенні Божому - церкву. У цьому селі, до речі, немає жодної церкви, взагалі жодної, у двох сусідніх селах так само, як, в принципі, і в більшості сіл Камбоджі.

Провінція Батамбанг - одна з провінцій, де найменша кількість християн по Камбоджі - 0,82%. Як я сказав, у тому селі, куди ми переїжджаємо взагалі немає християн, а у всьому районі – 0,84%, хоча є райони, де – 0,16% або взагалі - 0,00%.

Сподіваюся, Бог дасть нам можливість розпочати служіння у цих регіонах.Х3

Наші кхмерські діти вже в радісному передчутті від переїзду до нового будинку, до нової школи, нових друзів. Знаєте, як діти, їм завжди подобається щось нове.

Але, виникла вже низка проблем із цим. Ті документи, які ми маємо, недостатньо для того, щоб перевезти дітей, тому що ми переїжджаємо в іншу провінцію і тому треба робити нові документи.

Ми зустрічалися з представниками влади та поліції і вони дали список тих документів, які нам необхідно мати, якщо ми хочемо забрати дітей із цієї провінції та перевезти до іншої.

І це займе багато часу, як завжди у Камбоджі.

На тому тижні вони закінчили школу, здали останні контрольні та нам на руки видали табель закінчення 1 класу. Та й там ми зможемо віддати дітей до школи вже у 2 клас.

Я відвіз дітей по їхніх будинках до тіток, бабусей або мам (у кого вони є), загалом туди, де вони раніше жили, до того як прийшли до нас, і вони будуть знаходитися там, поки ми не зробимо всі документи. Наскільки затягнеться цей процес – я не знаю. Але я сподіваюся, що за Божого сприяння, ми зробимо це максимально швидко, щоб не переривати навчання дітей.Х4

Ми ж за цей час складатимемо речі, розбиратимемо меблі, пакуватимемо весь одяг (наш, дитячий), іграшки, ліжка, кухонне обладання - загалом готуватися до переїзду. На 1 серпня плануємо орендувати машину, щоби все це вантажити і перевозити.

Я боюся навіть уявити весь цей процес. Одне радує, що це, сподіваюсь, мій останній переїзд у цьому житті, наступний буде на небо. Так уже втомився за 12 років місіонерства постійно переїжджати. За 12 років ми переїжджали 19 разів.

Також сподіваюся, що у вересні ми зможемо забрати дітей та у вересні відкрити нашу школу.

Моліться, будь ласка, про ці проекти.

Для мене поки що залишається відкритим питання нашої тюремної церкви у жіночій в'язниці Пномпеня. З одного боку я хочу й надалі продовжувати це служіння, церква наша росте, зараз приходить 32 жінок і ще 4 попросили дозволу керівництва в'язниці для відвідування церкви, але з іншого боку - від нашого нового дому до в'язниці Пномпеня – 7 годин їзди на машині, та щосереди 7 годин туди і 7 годин тому, а також близько 80-90 доларів за одну поїздку на бензин, чесно кажучи, не знаю, потягну я чи ні.

Я думаю, що доведеться передавати це служіння одному місцевому братові, який зараз почав відвідувати в'язницю разом зі мною. А мені можна розпочати таке ж служіння у в'язниці Батамбангу.Х5

Ну, поки я ще твердо не вирішив і молюся, щоб Бог дав ясності в цьому питанні.

Наші ж служіння очної клініки продовжуються як і раніше, служіння в церкві села Туол Самбір також. До речі, я вже передаю повністю церкву на Ладу Сім, його вже рукопоклали на пастора цієї церкви і я можу зі спокійним серцем їхати для організації нової церкви в селі Хай Сан провінції Батамбанг.

До речі, до нас на 1 місяць на допомогу приїхав брат Натаніель із Німеччини, а у жовтні має приїхати на 1 рік сестра Тетяна, теж із Німеччини.

Моліться, щоб Бог використав їх для Своєї слави і вони змогли допомогти нам у служінні.Х6

Передавайте привіт церкві, і, будь ласка, моліться за наші поточні потреби:

- переїзд у село Хай Сан

- Оформлення документів, щоб змогли забрати дітей у наш притулок

- відкриття християнської школи – це добрий інструмент для євангелізації села

- відкриття біблійної групи в селі, а згодом і церкви

- вирішення питання з тюремним служінням у Пномпені та відкриття біблійної групи у в'язниці Батамбанга.

Нехай Господь вас благословить.

З молитвою за Україну, ваш брат у Христі Ісусі, Євген Євва.


 

Новини від сім`ї Константіннік із Папуа-Нова Гвінея

Привет, наши дорогие друзья!
Летим в небе над штатом Юта – джунгли настоящие мы (временно) оставили, и теперь вот пытаемся выжить в джунглях американских. Спасибо всем, кто остается вместе с нами, пока мы служим здесь, в Штатах, ведь у миссионеров «отпуска» не бывает 😊
Спасибо, что продолжаете молиться и поддерживать финансово служение на Promise Land, которое продолжается и развивается даже, пока мы на другой стороне земного шара.
Пусть Бог благословит каждое сердце и руку дающего! Вы в наших молитвах.

  1. Как мы живемТИ 1

Пять перелетов – час, шесть, восемь, шестнадцать и два часа – и вот мы и в Америке. Мир белого человека для нас, папуасов, загадочный и запутанный – приходится отвечать на бесконечное количество вопросов от Матвея и Мирославы, которые впервые в Америке – «что это??», «вот это да», «ну ничего себе» раздается по 20 раз на день, и почти так же часто, вопрос, а когда мы вернемся «домой» в ПНГ.

«Как только, так и сразу» - отвечаю, а в голове прикидываю: приглашений посетить церкви у нас уже запланировано до конца августа, многие приглашения приходится сокращать или отклонять, так как виза у нас,  туристическая, всего на полгода.

Также, планы наполеоновские – (наконец) закончить перевод первой книги, дописать вторую, издать и подготовить все, до нашего отъезда обратно в Папуа-Новую Гвинею, подать заявление на переоформление детских загранпаспортов и продление нашей рабочей визы в ПНГ – очень просим молиться, чтобы мы могли все успеть и благополучно оформить наше дальнейшее служение в Папуа, еще на 3 года.

      2 Служения

Прямо перед отъездом Бог позволил нам послужить неделю в Порт-Морсби (столица ПНГ). Из-за отмененного рейса, нам пришлось задержаться, ну, и как я уже упоминала, у миссионеров выходных не бывает. Мы служили на местном христианском радио, и помогали местному пастору в различных служениях, пока, наконец, мы не смогли улететь.ТИ 2

На Promise Land, как я уже говорила, тоже служения все продолжаются. Мы, как можем, дистанционнно поддерживаем это служения – молитвой, советом, и, конечно же, финансово – в каждой из церквей, которые мы, с Божьей помощью, организовали, есть пастора и лидерский совет, которые прекрасно справляются, независимо от того, находимся мы там или нет.
Здесь, в Америке, мы служим в церквях, для нас всегда радость и привелегия поделиться тем, что Бог делает на краю земли – это Его идея, Его плод, Ему только слава. Спасибо огромное всем, кто принимает нас, как Христа, кормит нас (мама дорогая, спасите-помогите! Я в жизни столько еды не видела!), заботится о нас, мы очень благодарны и всегда вспоминаем Вас в молитвах. Пусть Бог воздаст каждому сторицей!ТИ 3

Мы молимся, чтобы Господь касался сердец и американских «папуасов», через наши уста и свидетельство.

Детей часто спрашивают, а где вам больше нравится, в Америке или в ПНГ. Ну как вам сказать?
Я потерялась в большом магазине, пока пыталась найти обычный простой черный чай, блуждая между рядами «органических», «со вкусом куркумы» и «имбирно-лимонных» напитков – а также муки, в которой нет муки, сахара в котором нет сахара и молока, в котором нет молока.
Я чуствую себя смешно, заказывая «обычный черный кофе, пожалуйста», когда в меню двадцать с лишним разновидностей кофе с самыми причудливыми названиями.
И это требует мастерства, балансировать на каблуках и проповедовать в то же время – искусство, которому мне еще придется научиться (а стоит ли?).
Мир белого человека – интересный, чтобы его посетить. Но отвечая на вопрос, а где жить хорошо –  не знаю, как насчет вас, но нам нравится больше всего в Божьем присутствии. Которое в Америке настолько же сильное, как и в Папуа-Новой Гвинее, только если ты достаточно голоден, чтобы Его искать.
И если мы чему-либо научились за годы в миссии, так это то, чтосчастье – это не точка на карте и не отрезок времени. Счастье нельзя одеть, съесть или положить в кошелек.
У «счастья» есть имя. И это Имя – Иисус.

Благословений Вам, дорогие!


 

Новини від Євгена Євви місіонера в Камбоджі

Можно ли стать свободным в тюрьме? Особенно когда у тебя срок «пожизненно» за наркотики или убийство?

11 девушек в тюрьме Пномпеня в этом месяце заключили Завет с Господом через водное крещение. Судьба многих из них искалечена серьёзными жизненными ошибками и срока у многих очень большие – от 20 лет до пожизненного. Но наш Бог – Живой Бог. Дух Святой стучался в сердца этих девушек и на тяжёлой мрачной жизненной дороге они встретили Иисуса.

Я представить себе не могу, что чувствует девушка, когда получает приговор 30 лет или, тем более, пожизненное заключение, но я знаю, что чувствует дитя Божье, которого спас Христос.

Бог работает в женской тюрьме Пномпеня, и за 2 года служения здесь, наша группа с 10 человек выросла до 32 и многие ещё хотят присоединиться, спрашивая разрешения у руководства тюрьмы. Бог Живой, Он – реальный и Он действует.

Пном 1

И у меня есть просьба относительно духоного возрастания новых сестёр: если у вас в церкви есть хорошие христианские книги на английском языке, и вы сможете прислать нам для библиотеки тюремной церкви Пномпеня – это будет большое благословение для наших сестёр.

Пожалуйста, поспрашивайте у ваших знакомых: кто готов поделиться христианскими книгами, но нужно только на английском языке (хотя ещё пойдёт на вьетнамском, тайском, непальском или филиппинском).

Любой электронный гаджет в тюрьме запрещён, поэтому планшеты, электронные книги или MP3 плейеры, к сожалению, не разрешат пронести, а вот книги – это, как я сказал, будет большое благословение для наших сестёр.

Пном 2

В прошлом месяце в нашу семью присоединилась ещё одна девочка, теперь у нас 10 кхмерских детей.

Пном 3

Девочку зовут Пийя. Когда ей было 1,5 месяца, мама отказалась от неё, привезя её бабушке, потому что «гражданский муж» бросил её и ей нужно было устраивать свою личную жизнь. Через время мама девочки нашла другого «гражданского мужа», т.е. мужчину, с которым они жили не расписавшись, забеременела от него и вопрос возвращения Пийи к маме был отклонён окончательно.

Почему?

В буддизме есть очень много суеверий, так же как в христианстве, исламе и др. религиях. Так вот, буддисты верят, что если распадается семья, мужчина уходит от жены, то это из-за проклятия. И когда бывшие муж и жена создают новые семьи, то их общий ребёнок не приходит в эту новую семью, он не нужен ни папе, ни маме. Почему? Потому что карма у ребёнка плохая, это - ребёнок проклятия, его карма может разрушить и новую семью. Ребёнка отдают бабушке, тёте или кому-нибудь.

6 лет Пийя жила с бабушкой. И вот бабушка привезла её к нам, чтоб девочка пошла в школу, чтоб девочка кушала три раза в день, чтоб девочка ходила в чистой одежде, спала на мягком матрасе, чтоб девочка не чувствовала себя ребёнком проклятия.

«Скучаешь по бабушке? Плачешь за ней?», - спросил я её через неделю после приезда. «Нет, бабушка запретила мне плакать и скучать за ней, она сказала, что теперь это мой новый дом».

Сразу, в тот же вечер, она стала называть меня папой. Сначала робко и неуверенно, но на следующий день кричала «папа» на весь дом.

Наши дети молодцы, старшие уже умеют читать немного и пытаются что-то писать, хотя кхмерский алфавит очень сложный.

Пном 4

Наконец Бог дал нам девушку, которая согласилась помогать нам в служении нашим новым кхмерским детям. Срин, так зовут девушку, с провинции Кампонг Чам, ей 18 лет, закончила только младшую школу, но не умеет ни читать, ни писать. Почему?

Пном 5

«С 11 лет я пошла работать на рисовые поля, многие дети в провинциях так делают, закончат младшую школу и идут с родителями на работу, - с болью за своё детство проговорила она: но я буду стараться, я буду учиться заново вместе с детьми, я быстро всё хватаю, на лету прям, возьмите меня, пожалуйста, я не хочу назад на рисовые поля», - сказала она мне при нашей встрече.

«Сколько ж ты зарабатывала на полях?», - с интересом спросил я.

«Не знаю, мою зарплату отдавали маме, я не знаю сколько там выходило за месяц».

«Мда, хорошо, если обещаешь учиться и помогать нам смотреть за детьми, то давай попробуем, вот твоя комната».

«Вау, у меня будет своя комната, мне не нужно будет по 10 часов работать под солнцем, я смогу продолжить учиться и мне ещё будут платить зарплату», - мысли крутились в голове Срин.

«Я не знаю, - говорил я Тане: справится она или нет, с одной стороны - жалко девушку, с другой – нам нужен помощник, а не ещё один ребёнок в семью, ей только исполнилось 18, она сама ещё ребёнок, хоть и быстро повзрослевший».

И вот прошёл месяц, Срин отлично справляется, уже начинает читать с детьми, делает математику и помогает по хозяйству. Слава Господу.

Ну и последняя новость - когда в сентябре закончится контракт на этот дом, где мы живём сейчас, то, скорее всего, мы будет переезжать в провинцию: во-первых, там дешевле, детей у нас становится больше (честно говоря, изначально мы вообще хотели двоих взять, а сейчас у нас 10), ну а во-вторых, немецкая миссия To All Nations … в общем, я думаю, это я опишу уже в следующем письме, когда всё будет уже точно известно.

Молитесь за нас, за наших детей, за нашу тюремную церковь. Каждую среду в нашей тюремной церкви мы молимся за мир в Украине, чтоб Господь Своей силой вмешался и Сам закончил эту войну. Мы верим, что Он может всё, даже то, что нам кажется невозможным и немыслимым.

Кстати, Бог дал возможность возобновить евангелизационные служения глазной клиники, слава Господу. В планах есть дальше поехать по провинциям с этим служением для помощи церквам и распространению Евангелия особенно в недостигнутых районах Камбоджи. Молитесь, также и за это служение пожалуйста.

Пном 6

Передавайте привет церкви и пусть Господь вас обильно благословит.

Ваш брат во Христе Иисусе, Евгений Евва.


 

Новини від сім'ї Аршуліків, Бразилія

Вітаємо вас дорогі брати та сестри. Це привілей бути частиною Христової Церкви і мати можливість служити Йому. Бог дуже добрий, і Він продовжує творити чудеса.

 БББ1

Травень у нас був насичений різними подіями, зустрічами і повний різної роботи. Перший день місяця вперше в історії Прудентополіса євангельська церква зробила таку велику подію. Мер дозволив нам скористатися одним з найбільших павільйонів католицької церкви. Дві групи українців з Гуарапуави та Прудентополіса були об'єднані та представлені громаді міста. Це було дуже емоційно і захоплююче. Ця подія стала хорошою можливістю євангелізації а також зміни бачення містом євангельських християн. 

Українці, які приїхали, почуваються добре, слава Богу, звикають потроху до думки що опинилися в Бразилії. Минув місяць з тих пір, як вони почали мати уроки португальської мови, діти пішли в кращу школу міста, мали зустріч з департаментом охорони здоров'я і один юнак вже працює. Молодь вливається в молодіжні зустрічі, я почала зустрічатися з українськими дівчатами для того щоб підтримати їх фізично і духовно. Загалом, церква піклується і любить того, кого Бог дав нам. 

Зрештою, я хотіла би подякувати всім, хто молився за нове церковне приміщення. Бог дуже добрий, і Він дав нам чудовий простір у центрі міста і за гарну ціну. БББ 2

Молитовні потреби:

1. Емоційне здоров'я нашої сім'ї
2. Адаптація українців
3. Процес переїзду в новий простір


 

Flex

Комітет зовнішньої місії – це координаційний центр місіонерської діяльності за кордоном і серед іноземців в Україні, підпорядкований Всеукраїнському союзу церков євангельських християн-баптистів.

Офіс ВСЦ ЄХБ

м. Ірпінь, вул. Сім’ї Шкарівських, 11-В.

Віталій СорокунКерівник комітету зовнішньої місії
(097) 375-17-73
Роман ДячукАдміністратор комітету
(068) 625-53-02
Аліна ЗападнюкІнформаційне служіння комітету зовнішньої місії
(066) 029-18-47
Володимир Западнюккоординатор короткострокових місіонерських поїздок
(050) 283-54-52
© 2024 Комітет зовнішніх місій. All Rights Reserved.