• Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Новини від місіонерів

~ новини і молитовні потреби від місіонерів ~

Новини від сім'ї Аршуліків, Бразилія

Вітаємо вас дорогі брати та сестри. В першу чергу хотіла б подякувати всім вам, хто бореться разом з нами у своїх молитвах. Тому що війна іде не лише фізична, яку ми бачимо в Україні, але також і духовна. Тому ми теж молимось за вас та за неньку Україну. Бог є нашим захисником, і наша спадщина в Ньому.

АІ 1

Для нас тут, у Прудентополісі, вересень був насичений подіями. Все почалося з відкриття нового приміщення церкви, що стало великим благословенням та радістю тому що 24 людини прийняли Ісуса. 10 вересня ми прийняли групу професіоналів і психологів з Курітіби, які проводили презентацію та навчали дітей у дитячій формі про насильство. Наприкінці місяця у нас був вечір супу для сімейних пар. Деякі пари могли мати свій перший контакт із церквою.

Служіння для бездомних зростає, з’являються нові волонтери, які готові допомагати, і останнім часом дуже багато людей приходить за обідом.
Домашні групи та зустрічі молоді також розвиваються, наближаючи нових людей до Ісуса. Є кілька людей, які проходять навчання і готуються до хрещення, яке відбудеться на початку грудня. Слава Богу за все це.

АІ 2

Наприкінці року плануємо подорож молодіжний на море. Є багато молоді, в тому числі й українців, які ніколи не бачили моря, але дуже цього хочуть. Та для реалізації цього проекту ми залежимо від багатьох факторів. При змозі, моліться за це.

Мотиви молитви:

  1. Формування лідерів та команди

  2. Зростання церкви

  3. Молодіжна подорож


 

Новини від сім'ї Тумвесіджі, Уганда

Вітаємо дорогі брати та сестри у Христі, друзі. Це велика радість для нас мати вас у нашому житті і служінні. Дякуємо за ваші молитви і підтримку, фінансову підтримку. Це цінно для нас. Адже без молитов - ми не змогли бути ефективні в служінні, без фінансування - теж. І Бог через кожного з вас благословляє нас і працює тут. Останні два місяці були дуже насичені різними служіннями і заходами, про все навіть не зможемо написати. Тому, якщо у вас є доступ до соціальних мереж, слідкуйте за нашими новинами там.

ГМ 1

Ми писали в минулому листі, про наші плани провести табір для діток. І Господь благословив нас фінансами. Протягом 3 днів 194 дитини мали можливість почути Добру Звістку про Ісуса Христа, зрозуміти про важливість правильних рішень в житті і як їх приймати. Це був час наповнений різними заходами для діток. Тому сміх, шум було чути на відстані. 32 лідери були безпосередніми учасниками всього цього, і великим впливом на цих діток. Це були днів наповнені Божими благословеннями. І звичайно дощем!

Також разом з дітками та молоддю ми зібрали врожай кукурудзи. Хоча сезон не був хорошим для більшості господарів, ми змогли зібрати 12 мішків по 100кг. Якщо не враховувати, що були крадії, які виламали четвертину кукурудзи, то Бог нас щедро благословив. Тому тепер ми забезпечені пошом і бататом (солодка картопля). А з початком нового сезону, посадили квасолю, невелику частину батату і кукурудзу.

Обробляти територію місії не просто. Але попри все, це велике благословіння мати власне поле. Як ви знаєте, ми орендуємо приміщення, де проводимо всі заходи. Лише недільні служіння у нас вдома. В кінці цього року нам потрібно залишити офісі, але ми дуже хочемо переїхати на власну територію. Щоб ви розуміли, там зараз нічого немає, лише огород. Навіть забору. І зараз вірити, що ми переїдемо туди, дуже важко. Але молимось, щоб Господь все влаштував. Нам потрібні фінанси на забор перш за все і ворота. В наступному місяці плануємо найняти людину, яка буде робити цеглу, а це наступний крок до будівництва. Всі наші плани і бажання покладаємо до Бога.

ГМ 2

Школа повернулася після канікул, і в нас знову є можливість проводимо Біблійні уроки з 4-7 класи. Адже такий вік дуже добре сприймає інформацію і піддається впливові. Більшість шкіл позитивно відносяться до нас. Але є й такі, що чекають щоб ми не прийшли. Та ми з не таких. Школа, з якою в нас завжди неполадки - Бвеяле С.С. Це школа для 9-12 класів. Директор мусульманин. Ми вже писали в одному із листів. Тому моліться, щоб Бог відкрив знову двері в цю школу. За останні три тижні, ми не змогли там провести жодної зустрічі.

Разом із Об'єднанням баптистів в Уганді, ми проводимо навчання для лідерів церкви. Стівен належить до однієї групи лідерів, яких об'єднання навчає, і в свою чергу він має 10 лідерів, яких сам навчає. Вони називають це ланцюговим навчання. Адже після першого року курсу, ці 10 лідерів, в свою чергу, мають набрати групу теж. Це допомагає навчати велику частину лідерів багатьох церков. Бо як показує статистика церков в Уганді, лише мала частина лідерів і пасторів пройшли навчання.

Минулої неділі ми проводили зустріч для дівчат в с.Саронко, де маємо Біблійні уроки для дітей. Це був благословенний і хороший час. Ми говорили про відносини між хлопцями та дівчатами. Про те, з чим вони стикаються або ж скоро стикнуться, і як вистояти, зберігши чистоту. На жаль, про це не навчають і вдома не говорять, навіть в церквах не навчають молодь. Тому боляче дивитись на молодих хлопців та дівчат, які із раннього віку починають руйнувати своє життя. Моліться, щоб Господь продовжував працю в їх серцях.

Ми дуже вдячні Богові, за команду місіонерів, які зараз з нами: Леся, сім'я Яна та Сантос. Це велика допомога для нас. Леся з нами до листопада, тому ми намагаємося використати її на всі 100%. Яна і Сантос до нового року, а потім - ще не відомо. Тому ми молимось, щоб Господь послав нових місіонерів, які стануть на духовній передовій разом з нами досягати людей Євангелієм. І дякуємо кожному із вас, хто вже приймає в цьому участь.


   

Новини від сім`ї Константіннік із Папуа-Нова Гвінея

Привет Вам, наши дорогие друзья! Мы ценим и благодарим Бога за каждого из Вас, наш молитвенный «тыл», люди, благодаря которым дело Евангелия продолжается неизменно, до края земли (который, как известно, начинается прямо за нашей дверью).

  1. Как мы живем
В этом месяце я (Ира) перешагнула еще один год, и встретила свое 34-летие. Благодарю Господа, что хранил меня все эти годы и неизменно счастлива быть в центре Его воли. С радостью смотрю вперед, потому что знаю, куда бы Он не повел меня – это и есть самое лучшее место в мире!
  1. Служения в Штатах
Как мы уже говорили много раз, иногда, чтобы достичь недостигнутых, не стоит пересекать земной шар, а дикари могут обитать, как в джунглях, так и в соседнем доме: и те, и другие, одинаково нуждаются во Христе, и это наша привилегия, не только проповедовать им Живое Слово, но и показывать Отцовское сердце и Его любовь.
КІ 1
Одним из таких «американских папуасов», которым мы могли служить в этом месяце, стал Александр. Женя с командой познакомился с ним во время уличной евангелизации в г. Нью-Йорк – а знали ли вы, что в этом городе обитает более миллиона славян, в основном, неверующих?
Алкозависимый вот уже 15 лет, Александр жил на улицах Нью-Йорка, не видя выхода, да и особо не ища его. Он стал одним из десятков, которым Женя с братьями проповедовали Евангелие – такие беседы один на один, личное участие в их жизни и искренняя любовь Христа в действии, на наш взгляд, лучший метод достижения человека и приобретения его души для царства Божьего.
Мы благодарим Бога за то, что Александр изъявил желание изменить образ жизни и на данный момент, проходит реабилитацию в христианском центре. Также мы молимся за каждое посеянное семя, пусть оно принесет плод для Господа!
Ну, а с наступлением осени, мое (Ира) служение сфокусировалось на домашнем обучении Матвея и Мирославы, переводе книги «Мечты сбываются, если верить…» на английский и написании моей второй книги «Этому не учили в семинарии» - планы, которые я давно вынашивала в сердце, но не могла совершить: на поле битвы писать книги не время. А сейчас, я благодарю Господа, за такую нужную паузу в активном служении – и молюсь о том, чтобы использовать это короткое время с максимальной пользой.
  1.  Папуа-Новая Гвинея
А тем временем, Женя и двое (достаточно сумасшедших) горячих братьев, которым Господь положил на сердце провести эти 5 недель в служении на краю земли, готовятся к отъезду в Папуа-Новую Гвинею!
Молитесь за них, у всех есть семьи, дети, которые остались на молитвенной поддержке здесь, в Штатах, пока служителя понесут Его Слово до края.
КІ 3
Женя планирует провести лагерь и ободрить все наши (пять) церквей, поездки по отдаленным деревням – скучать не придется, это точно. Просим поддержать в молитве эти смелые души.
А также, надеемся, нам удастся продлить и наши волонтерские визы, чтобы уже в скором времени снова вернуться в Папуа-Новую Гвинею. Молитесь о скором решении и этого вопроса.
Я сижу на мягком кресле с кружкой дымящегося черного кофе. Мой компьютер подключен к сети, в доме работает кондиционер и мне даже не нужно было выключить холодильник, чтобы закипятить чайник (как я это обычно делаю в ПНГ), вода течет из крана постоянно, а не только во время дождливого сезона – привилегия, которой стараюсь не злоупотреблять.
Научиться жить не на войне – это особый опыт, и иногда у меня получается, а иногда не очень 😊
То, чему я продолжаю учиться, так это то, что есть только два дня в году, когда ты не можешь ничего сделать. Один – это вчера, а второй – это завтра. Не стоит ждать следующего года, или особого места, или удачных обстоятельств.
Я люблю и служу Богу, на краю земли (и уже жду-не дождусь, чтобы снова туда вернуться!), но так же, и на другом краю тоже. Неважно, в моей руке микрофон, карандаш или доска для нарезания. Если мое сердце правильно перед Богом, для Него это одинаково важно.
Дело не в том, как сильно мы заняты, важно то, делаем ли мы то, к чему призывает нас Бог в данный момент.
Поэтому, вдыхая аромат американского кофе (и стараясь не сравнивать его с карамельным запахом кофе папуасовского), я молюсь за Женю, который уже в это воскресенье будет дома на Promise Land, и (стараюсь не завидовать 😊) благодарю и за этот период в нашем служении – с Богом он неизменно прекрасен.

 

Новини від Євгена Євви місіонера в Камбоджі

Життя на місії – це череда різноманітних подій. Лише місяць тому ми переїхали на нове місце служіння, а вже 3 жовтня відбудеться відкриття нашої християнської школи в цьому селі, куди ми переїхали. За місяць було зроблено перші документи для відкриття християнської школи і хоч до кінця ще не поставлено всіх підписів та печаток, голова сільради дав добро, щоб ми вже відкрилися. "Документи доробите потім", - сказав він. І ось, як я сказав, 3 жовтня у нас розпочнуться перші заняття.

І… я хочу попросити вашої молитовної підтримки: зараз нам потрібно купити парти, дошки, книги, інші необхідні матеріали для роботи школи (ті парти, що були там, забрала колишня господиня цієї колишньої школи). Школа буде безкоштовна, для дітей із бідних сімей, які часто не можуть дозволити собі віддати дітей до звичайної державної школи. І ми хочемо викладати їм не лише математику, письмо та читання, але також англійську мову та інформатику, що дасть їм можливість, згодом, якщо не піти далі до вищих навчальних закладів, то хоч знайти нормальну роботу. Тому нам потрібно купити дуже багато матеріалів для навчання.

ЖЄ 1

Я вже зустрічався з вчителями нашої майбутньої школи, ми обговорювали всі приготування та можливості роботи. Усі вчителі – це місцеві християни, і тому, що дуже важливо і добре, будуть викладать не лише світські предмети, а й уроки вивчення Біблії. З дитинства ми хочемо закладати у дітей правильну духовну основу, а також, дасть Бог, через цю школу, ми зможемо звіщати Євангеліє як у цьому селі, так і по всій окрузі.

ЖЄ 2

А ось із документами на наш дитячий притулок все рухається не так швидко, як хотілося б. І якщо голова сільради не проти нашого притулку, то голова поліцейської дільниці сказав, що спочатку треба зробити ВСІ документи з усіма підписами та печатками. Минулого тижня ми зробили всі документи для офіційного відкриття притулку, підписали та поставили печатки у сільраді, і я відвіз їх до головного департаменту поліції у столиці Пномпень. Але мене відразу попередили, що цей процес довгий і може тривати до шести місяців.

Поки з нами мешкають шестеро дітей, які поліція дозволила бути з нами, решту ми зможемо забрати собі лише після оформлення всієї документації. Моліться, будь ласка, щоб цей процес пройшов швидко.

ЖЄ 3

Ну і остання новина – це щодо нашого служіння у жіночій в'язниці Пномпеня. Минулого разу я писав, що поки не знаю, чи буду я після переїзду продовжувати служіння в нашій біблійній групі у в'язниці або передавати це служіння Ладі. Але Бог все показав через благословення у цьому служінні. Наша група збільшується майже з кожним місяцем, і зараз церкву відвідує понад 40 дівчат. Але начальство в'язниці попередило нас, що більше 50-ти збиратися не можна. Тому ми зараз молимося і думаємо, як нам краще вчинити: або Лада відкриватиме нову групу, або, швидше за все, цю групу ми поділимо на дві: на англомовних дівчат і кхмерських, і Лада тоді вестиме кхмеромовну біблійну групу, ну а я – англомовну. Тож тепер питання передачі служіння відпало саме по собі, щотижня я продовжуватиму їздити до Пномпеня до в'язниці. Але дуже тішить, що наша група зростає і зараз розпочалося обговорення з керівництвом в'язниці для офіційної реєстрації нашої церкви у жіночій в'язниці Пномпеня.

ЖЄ 4

До речі, вже майже рік тому я запустив служіння духовної підтримки наших сестер у тюремній церкві через листування з ними. Тобто, я хочу, щоб кожна дівчина, яка відвідує нашу церкву, мала друга та духовну підтримку через листування із християнами з інших країн. Тому якщо ви або хтось із вашої церкви хоче почати переписуватися з сестрою, яка сидить у в'язниці Камбоджі, напишіть мені, це буде велике благословення для наших сестер.

І ми молимося, молимося за Україну, щоб Бог зупинив диявольський прояв молоху, який потребує дедалі більше жертв. Після початку війни, багато кхмерів, знаючи, що я з України, зі співчуттям говорили, що їм дуже шкода, що наша країна перестане існувати. Через кілька місяців це переросло на подив, а ще через кілька місяців у захоплення. І зараз, коли багато хто питає звідки я приїхав до Камбоджи, з якої країни, і чуючи у відповідь "Україна", кажуть: "вау, ваша країна - це супер, ви молодці! ми молимося за вашу країну!"

І ми також молимося, наша тюремна церква, наші кхмерські діти і навіть місцева церква, яку ми зараз з ними відвідуємо, молиться за Україну!

ЖЄ 5

Це, мабуть, усі новини нашого служіння. Моліться будь ласка:

- про відкриття християнської школи у нашому селі

- про документи для нашого притулку

- про нашу церкву в жіночій в'язниці Пномпеня, про сестер там, їх духовний ріст

- також про моє продовження та вдосконалення вивчення кхмерської мови

- і про служіння людям у нашому селі, в районі, та й у Камбоджі загалом.

Передавайте вітання церкві та благословінь вам.

Ваш брат у Христі Ісусі, Євген Євва.

 


 

Новини від сім`ї Константіннік із Папуа-Нова Гвінея

Приветствуем вас, наши дорогие друзья! Так здорово, иметь семью по всему миру – и теперь, встречаясь со многими из вас впервые, мы еще больше ценим и благодарны за Вашу постоянную поддержку, молитву и участие в нашем служении – а ведь «край земли», как известно, начинается прямо за порогом.

  1. Как мы живем
Почти полтора месяца в Америке, с жизнью, упакованной в разрешенные авиакомпанией 20 кг – семь штатов, более двух десятков церквей, и бесчисленное количество новых (и старых) знакомств, души, голодные по Богу, живут не только в Папуа-Новой Гвинее, но и в (каменных) джунглях, тоже.
Господь дал нам привилегию служить не только в церквях, но и на малых группах, посещениях, детских лагерях и многое другое. Для отдыха времени нет! Христос близко, и самое лучшее время для благовестия – это прямо сейчас.
ка 3
Мы были рады вести в молитве покаяния людей, которые со слезами принимали Христа в первый раз. Чтобы увидеть пробуждение, не обязательно ехать в Африку, ведь, возможно, твоя Папуа-Новая Гвинея находится прямо за твоей дверью, а люди одинаково ищут Христа, здесь так же, как и по ту сторону экватора.
ка 2
7 июля мы могли отпраздновать нашу 15-ю годовщину семейной жизни! Как один день пролетели эти годы, то ли еще будет 😊
Также я (Ира) стараюсь использовать каждую (редкую) возможность, чтобы таки оформить свои мысли в книгу – прошу молиться, чтобы у меня получилось ее таки написать и издать до нашего отъезда в ПНГ.
Женя планирует отправиться обратно в ПНГ на 5 недель в октябре этого года и приглашает всех желающих (братьев) присоединиться к нему, дайте нам знать, если Господь побуждает Вас отдать этот месяц для полного служения Господу, а всех остальных тоже просим молиться за эту поездку.
Ну, а до этого у нас в планах посетить следующие штаты:
2-9.08 Спокен (Вашингтон)
9-18 Сиеттл (Вашингтон)
19-22.08 – Миннесота
23-30.08 – Небраска
Дайте нам знать, если мы можем послужить и вам, мы будем очень рады встрече!
  1. Папуа-Новая Гвинея
Все служения продолжаются и развиваются, наши студенты, которых мы отправили в пасторскую школу, вернулись с практической части служения с массой новых плодов для Христа. Евангелие проповедуется в самых отдаленных местах Папуа-Новой Гвинеи, и мы очень благодарны Богу за это.
Правда, сейчас жизнь и служение в ПНГ стало немного опасным (более опасным, чем раньше), в связи с выборами и массовыми беспорядками. Проигравшие партии и кандидаты, просто жгут школы, церкви, машины, убивают мирных прохожих на улицах с помощью луков, стрел и мачете – и это еще не были оглашены официальные результаты выборов.
ка 1
Очень просим молиться за мир в стране и в сердцах людей Папуа-Новой Гвинеи, а также за защиту Promise Land и наших дочерних церквей. Это правда очень тяжелое время, чтобы находиться в ПНГ. Просим молиться и за Шерон, которая остается (пока) там, хотя ей очень тяжело.
Спасибо, дорогие, что вы с нами!
У наших детей, которые впервые в Америке, часто спрашивают, что им здесь больше всего нравится. «Еда» - говорит Матвей, «игрушки» - отвечает Мирослава.
Если вы спросите меня, то, думаю, мой ответ - это «выбор». Живя в мире белого человека, у нас есть столько возможностей, чтобы выбрать: салат или бургер, рис или макароны, чай или кофе, пойти в церковь или посмотреть служение в записи, а если ты все же решишь посетить церковь, то у тебя снова есть выбор, КАКУЮ.
В ПНГ, у нас есть чай «НОМЕР 1». И он так называется, не потому что он самый лучший, а потому, что он единственный! Ты приходишь в магазин, покупаешь НОМЕР1, и идешь домой, так как чая «номер 2» просто нет.
У тебя нет выбора, съесть рис или картошку, зато у тебя есть выбор, либо ты ешь рис, либо идешь спать голодный.
А если тебе повезло и в твоей местности все же есть церковь, тебе не приходится выбирать, ты просто просыпаешься на рассвете, принимаешь душ (в речке) и идешь пешком по горам, пусть даже несколько часов, чтобы попасть на служение. И раз уже ты пришел так далеко, поверь, ты не уйдешь, пока собрание не будет окончено, даже если оно затянется до послеобеда.
Ты можешь отдавать, не любя, но ты не можешь любить, не отдавая. Ты не можешь верить и не платить цену. Кому-то нужно платить больше, кому-то меньше, но без дел вера не имеет силы и смысла, а Бог не смотрит на то, что ты дал, Он смотрит на то, что ты все еще удерживаешь.
У кого-то Он попросит Исаака, а у кого-то пять хлебов и две рыбы.
Кто-то проведет ночь со львами, другой 40 дней в пустыне, а еще кто-то найдет себя вне шатра, вглядывающимся в ночное небо - в обстоятельствах, которые не может контролировать – и знаете, именно эти «in-between» моменты – лучшее место, чтобы встретиться с Ним лицом к лицу.
Он близко к каждому из нас, прямо сейчас, и в поисках Бога нам не нужно ждать до воскресенья. А в поисках пробуждения не стоит бежать через край мира. А в поисках недостигнутых, не всегда обязательно смотреть на карту.
«И взыщете Меня – говорит Господь в Иеремии 29:13 – и найдете, если взыщете Меня всем сердцем вашим». Давайте искать Его, прямо здесь и прямо сейчас – ведь Его одного уже достаточно.
Бог, Он, как чай. Номер 1, не потому что самый лучший из многих, а потому что ЕДИНСТВЕННЫЙ, кто может дать мир, радость, любовь, счастье, удовлетворение… и жизнь.

 

Flex

Комітет зовнішньої місії – це координаційний центр місіонерської діяльності за кордоном і серед іноземців в Україні, підпорядкований Всеукраїнському союзу церков євангельських християн-баптистів.

Офіс ВСЦ ЄХБ

м. Ірпінь, вул. Сім’ї Шкарівських, 11-В.

Віталій СорокунКерівник комітету зовнішньої місії
(097) 375-17-73
Роман ДячукАдміністратор комітету
(068) 625-53-02
Аліна ЗападнюкІнформаційне служіння комітету зовнішньої місії
(066) 029-18-47
Володимир Западнюккоординатор короткострокових місіонерських поїздок
(050) 283-54-52
© 2022 Комітет зовнішніх місій. All Rights Reserved.