• Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Новини від місіонерів

~ новини і молитовні потреби від місіонерів ~

Новини з Папуа-Нової Гвіннеї

Привет всем, дорогие друзья – из края земли  Папуа-Новая Гвинея прекрасна в любое время года, также, как и ваши жертвенные сердца, благодаря которым мы можем совершать здесь служение, вот уже 10 лет.  Чего Господь уже сделал, и зная Всемогущего, так и хочется подмигнуть – то ли еще будет – но мы понимаем, что без вас, дорогие друзья и вашей неизменной поддержке – молитвой, финансами и просто ободрением, мы бы точно не смогли здесь не просто служить, а даже выжить. Спасибо, что служите с нами «на краю»! Да воздаст Вам всем Господь!

     1. Как мы живем

   В этом месяце наш (куда подевался малыш, которого я, кажется, только что отвела в детский садик???) Матвей закончил 5й класс, и уже через месяц возобновит занятия в средней школе. На выпуске с младшей школы, он получил награду «за щедрость».ЖК1

   Мирослава теперь второклассница! А я – счастливая мама 
   Всем, кто молится за нашу пожилую сестричку Шерон, которая с нами уже месяц! Продолжайте молиться! За это время она успела сломать ногу, проходить с поломанной ногой 9 дней, и только потом попасть к врачу (добро пожаловать в ПНГ!), подхватить тиф (мой родной!), а теперь вот слегла (или как бы сказать, слегла окончательно) с простудой (то ли воспаление легких, а может и короновирус, в ПНГ тут никогда наверняка не знаешь).

ЖК2

   Просим всех поддержать в молитве за эту добродушную старушку, которая всем нам стала бабушкой. Пусть Господь исцелит и восстановит. (Написала эту историю не только, как молитвенную нужду, но и больше, как ответ всем тем, кто считает, что нам тут одна тропическая романтика). На войне, как на войне!
   2. Служения
  В этом месяце, мы, как церковь, могли провести евангелизацию в деревне Абунаму, отпраздновать первую годовщину нашей дочерней церкви в деревне Обура, пройти пешком с евангелизацией через 3 области - от самой низкой (река Раму) до самой высокой точки Папуа-Новой Гвинеи (гора Вильем), и уже на следующей неделе планируем поездку в область Финчафен, а затем еще одну, на островной архипелаг Алотау. Просим поддержать в молитве об этом.

ЖК3

   Также, мы отправляем еще пятерых человек из наших поместных церквей для прохождения миссионерского тренинга! Так как Бог благословляет нас, и в ближайшем будущем к уже существующим четырем церквям Promise Land, мы рассматриваем возможность открыть еще две, в двух других провинциях ПНГ, куда наше служение еще не достигло. Поэтому нам нужны люди, которые смогли бы нести служение в этих точках – именно этим, после окончания DTS, и займутся две семейных пары и молодой человек. Дайте нам знать, если Бог побуждает Вас посадить семя в эту добрую почву.
   Спасибо всем, кто поддерживает наше служение милосердия! Благодаря Вашим пожертвованиям, мы могли закупить новую партию медикаментов и Библий, для раздачи нуждающимся, а также СПАСИБО ОГРОМНОЕ лично от меня, ровно неделю назад бочка для воды на 5000 литров отправилась в деревню к старичку Джоелу.
   Вы самые лучшие! И да, мы не можем изменить мир, (только Иисус может это!) но вместе с одной отданной Библией,  - я верю – мы можем изменить мир для кого-то одного.
   В то же время, все наши служения продолжаются – и садик, и школа работают ежедневно, и прямо сейчас, набирая эти строки, я слышу, как добрая сотня бородатых студентов заучивает напамять стих из Библии., а еще полторы сотни малышей до пяти лет (во всю глотку) распевают, «Иисус любит меня, это знаю я...».

ЖК4

   Просим продолжать молиться, и, по возможности, поддержать финансово, наших жертвенных учителей-волонтеров, которые работают бесплатно. 

    Абонаму, Томпетака, Обура, Финчафен, а также сотня других названий, которые для Вас ничего не означают. «50 покаяний» и «20 крещений» - это радостно, но трудно представимо... Тиф, тропический ливень и горный хребет – пока ты не почувствуешь все три на своей собственной коже, слово «миссионер» так и будет носить захватывающий, но непонятный оттенок полугероя, полубезумного – а вот тут я не берусь спорить, отнюдь.

   Чтобы Папуа-Новая Гвинея немного ожила от мертвых цифр, я расскажу, что именно мы скрыли «между строк» - в первом параграфе второго пункта этой рассылки (все события правда произошли с нами в течение этого месяца). Итак, евангелизация. Ты просыпаешься утром, уже упакованный, помытый и совершенно в полной боевой готовности покорить, ну если не мир, то хотя бы все деревни в радиусе 20 километров. Пакуешь портфели в грузовик, в последний момент обнаруживаешь, что твой спальный мешок кто-то уже забрал и уехал в другую деревню. Возвращаешься, вытряхиваешь все вещи из портфеля и кое-как запихивашь одеяло, как как деревня находится высоко в горах, а холод заставит тебя забыть, что ты на экваторе.
  После портфелей, туда же, в грузовик, запихиваются инструменты, генератор, ветки бананов и плодов дерева пандануса – ибо едем праздовать.

ЖК5

   Сверху на все это сажаются люди, ты пытаешься втиснуться между сумкой жены пастора (из которой то и дело высыпаются памперсы) и мешками сладкого картофеля, гитару держишь зажав между коленями, а на плечах у тебя сидит какой-то ребенок из воскресной школы, но все счастливые. Едем. Через час отказывают тормоза. Кое-как останавливаемся – с одной стороны обрыв, с другой скала. Все люди высыпаются за землю, словно спелые яблоки, спасибо Иисус, я могу выпрямить ноги.
   Ждем. Что такое завтрак, что такое обед,  наконец, тормоза починили – а я с голоду поглядываю в сторону сырого сладкого картофеля, ну и ладно. Пакуемся обратно, малой, наконец, слез у меня с плечей и спит на коленях. Алилуйя.
  Едем еще 3 часа – начинается дождь. Подавляю искушение накрыться выпавшим из сумки памперсом, молча мокнем все до нитки, переживаем за инструменты.
   Приезжаем не понятно куда, дальше дороги нет. Раззуваемся, вгрузаем по колено в липкую жижу и деремся вверх на гору, а дождь не перестает лить, поэтому наш подъем похож больше на шаг впере-три назад. Во рту не было ничего со вчерашнего дня, но уже так холодно, что о голоде и речи нет. Поднимаемся на гору, затем еще на одну и опять. Жители с деревень сочувственно качают головами нам вслед, нараспев повторяя «Айоооо»... Тащим сладкий картофель, бананы, барабаны и генератор, покрикиваем на малых из воскресной школы, которые так и норовят вылить бензин из контейнера, потому что им видите ли, тяжело. А кому щас легко.
   Наконец, приходим на место – мокрые до нитки, голодные, как смерть и грязные, как чучело – самое время начинать вечернее собрание, народ ждетЪ, мы и так опоздали. Ведем прославление, затем Слово. Я (втихаря) благодарю Бога, что моя очередь проповедовать – завтра утром, а не прямо сейчас, но пастор Пол держится молодцом.
   Делаем призыв к покаянию, человек 20 с криками и плачем выходят наперед. Потом, в миссионерском отчете, в церкви прочитают: - Миссионеры в Папуа-Новой Гвинее провели евангелизацию в деревне Обура. Покаялось 20 человек. И никто не узнает, что в ту ночь мы так и легли спать голодные. Дрожа, под мокрым одеялом и в мокрых вещах – и заснуть смогли только под утро из-за надоедливых насекомых (ну и как они в таком холоде не сдохли, вот это интересный вопрос).
   Это история из поездки в Обуру, я могла бы сказать то же об Абунаму, Томпетака и других. А сейчас, я допишу эту рассылку и пойду ужинать червячками. 

ЖК6

   И знаете, я иногда задумываюсь о другой жизни... Там, где цвет сумочки непременно подходит под цвет сандалей, а утро твое начинается с кофе – и ты безошибочно знаешь разницу между «капуччино» и «экспрессо».  Может, когда-нибудь, я и смогу снова вписаться в мир белого человека? Мммм вряд ли.     
    Я – самый последний в мире человек, который мог бы подойти на роль миссионера, скажу Вам правду, ведь люблю приключения только в книжках, а не наяву.  Я – интроверт, которого напрягает излишенее внимание,  и с радостью провела бы вечер с чашкой кофе и интересным рассказом, а не с толпой обезумевших дикарей.
   Но Папуа-Новая Гвинея покорила меня, и никак не отпускает, а Отцовская боль по потерянным душам откликается и в моем сердце. Он – это ответ на понятный вопрос «почему». Он – это решение сомнений, «а стоит ли оно того». И поэтому, едва распаковав портфель и просушив одеяло, я уже снова не могу дождаться очередной поездки. Ведь там, еще за одной горой, есть люди.  И пока я могу,  пойду.
«Я пiду туди, куди нiхто не хоче
Я пiду туди, за Тобою, Отче!»

Просимо вас підтримати наше служіння в Папуа-Новій Гвіннеї ви можете надсилати фінанси 

на Рахунок ВСЦ ЄХБ,  ПриватБанк  

5169 3305 2316 6855 

Призначення платежу: "Служіння в Папуа-Новій Гвіннеї"

 

 

Новини від Євгена Євви місіонера в Камбоджі

Час на Батьківщині пройшов дуже швидко, і підійшов той момент, коли ми почали вже складати валізи в Камбоджу. 2 червня, дасть Бог, з Івано-Франківська ми виїжджаємо до Києва, 3 червня з Києва ми вилітаємо в Доху (Катар), 4,5 години очікування в Досі, потім з Дохи летимо в Сінгапур, 21,5 годин очікування в Сінгапурі і 5 червня ми прилітаємо в Пномпень. Майже три доби в дорозі. Хто літав на літаках, той зрозуміє))Жен1

   Потім два тижні карантину в одному з карантинних центрів Пномпеня і ми на місці, в служінні на другий Батьківщині. В Україні, все, що ми планували зробити, в принципі встигли зробити, слава Господу, що Він давав і можливості і час, ну і бажання.jpg

   Поки ми перебуваємо в Україні, служіння в Камбоджі триває руками Лади і його сім'ї. Слава Господу, що навіть віддалено ми можемо дбати про потреби людей з нашої церкви, особливо в період повного локдауна в Камбоджі, коли позакривали не тільки міста і провінції, а й багато сіл або райони Пномпеня закрили повністю, що не можна ні заїхати ні виїхати з району. У цей важкий період, коли багато людей залишилися без засобів існування, соціальне служіння допомоги нужденним - це сильне свідчення про Божу любов цим людям. І хоча зібрання зараз заборонені, Лада з сім'єю відвідує людей по домівках і духом ми з ним.

   Після невеликої перерви, завдяки пожертвам братів і сестер, ми відновили гарячі обіди дітям бідних сімей. Щотижня близько 80-90 дітей приходять на такі обіди. І вже більше року наша церква готує такі гарячі обіди для дітей. Це служіння милосердя в дії, виконання слів «нагодуй голодного» і, як говорив Ісус: «так нехай світить світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, прославляли Отця вашого Небесного».

   В принципі, це всі новини, лист дуже короткий, не хочу писати скільки церков ми відвідали в Україні, скільки малих груп або спілкувань з молоддю, я думаю суха статистика нікому не цікава. Я сподіваюся, що через ці відвідування Бог ще раз підбадьорив як церкви, так і мене, ще працювати для Господа і, може бути, чиєсь серце запалиться і для Місії в Камбоджі.

Просимо вас підтримати наше служіння в Камбоджі ви можете надсилати фінанси 

на Рахунок ВСЦ ЄХБ,  ПриватБанк  

5169 3305 2316 6855 

Призначення платежу: "Служіння в Камбоджі"


 

Новини з Уганди від Владислави Цвелих

Як ви собі уявляєте Африку? Думаю десь у вашій уяві пролітають картини Савани і диких тварин. А що на рахунок «Місіонера в Африці»? Ймовірно, він стоїть на вулицях з Біблією в руках, в перервах грає з дітьми, і при цьому бажано лікує їх, для більшої видимості зайнятості.
   Тижня 2 назад я поверталася зі столиці і там спостерігала одну цікаву картину, як молодий чоловік кричав на всю величезну парковку щось з Євангелія, явно намагаючись донести людям щось дуже важливе. Увага розсіювалося при шумі місцевої метушні, але він ніби нікого не бачив, він просто робив свою справу - проповідував Євангеліє благодаті Божої! На виїзді з таксо-парку до мене підійшов такий же бродячий проповідник. Трохи навящиво, але з посмішкою на обличчі, він почав розпитувати про те, як з релігією у мене в країні, і говорити про те, що коли я повернуся додому, я повинна розповісти, що Бог є в Африці. Через хвилину  він запропонував помолитися за мою дорогу, і так як наш автобус вже повільно виїжджав з парковки, йому довелося йти за мною і говорити. «Повторюйте за мною» - сказав він мені. Після першого речення я зрозуміла, що він веде мене через молитву покаяння, так і не зрозумівши, що я вже врятована у Христі. Чоловік закінчив молитву зі мною, і, попрощавшись з посмішкою на обличчі, пішов далі рятувати людей.Влад1
   До чого я все це! Тільки недавно Бог мені ясно відкрив, що моє покликання не рятувати людей, а слідувати за Ним! бачачи тут величезну потребу у всьому  освіті, медицині, підлітках, які не вміють читати, - хочеться почати робити ВСЕ і відразу. Притому не забуваючи по дорозі швидко приводити людей до Христа: прийшли, позаймались, почули Слово, покаялися і вперед. Але на жаль, так не вийде! Це служіння не на місяць або рік, це процес побудови довгих відносин та кропіткої роботи, через яку МОЖЛИВО людина прийде до Христа.
   На сьогоднішній день у нас активно йде підготовка до хрещення. Десять, якщо не більше, молодих душ хочуть вступити в заповіт з Господом. Ще такий же хороший відсоток молоді вже закінчили свої книги основних біблійних принципів і вже чекають початку нових уроків! Та й що сказати, - наша молодь значно зростає і в минулу суботу ми змогли провести зустріч для дівчаток 15+, на якій було 54 дівчат.Влад 2
   Кожна з них зберігає в собі маленьку принцесу, яка просто хоче бути почутою і зрозумілою. Для нас це була чудова можливість почути їх особисті дівочі переживання і зрозуміти, що вони не надто вже відрізняються від наших - таких несхожих на них, білих.
   Наше служіння зі спонсорськими дітьми - в своєму розпалі! з милості Божої, у нас вже 39 дітей! А якщо врахувати, що 3 ще очікують, то 42  Кожному з них належить особливе місце в моєму серці. Кожна дитина, кожна історія, кожна посмішка ... Діти можуть вчитися, хіба це не диво?! Для вас - ні, але для мене - так Хотіла б я, щоб ви побачили те, що бачу я! Але  моя молитва, щоб побачити те, що бачить Бог!Влад 3

Молитовні потреби:

- Моліться, будь ласка, про наше служіння разом з новою командою дівчаток, які приїдуть 30.05.21
- Моліться, будь ласка, за спонсорських дітей, щоб через цю програму вони прийшли до Христа!
- Моліться, будь ласка, про моє здоров'я і фізичний стан!

Просимо вас підтримати наше служіння в Уганді ви можете надсилати фінанси 

на Рахунок ВСЦ ЄХБ,  ПриватБанк  

5169 3305 2316 6855 

Призначення платежу: "Служіння в Уганді"


 

Новини з Папуа-Нової Гвіннеї

Привіт, наші дорогі, вірні друзі! Прийміть сердечне вітання з краю землі, країни пальмових дерев, шоколадних непосид і самого центру Божої волі для нас, Папуа-Нової Гвінеї. Спасибі всім, за молитви, фінансову підтримку і просто добре слово - спасибі, що робите наше служіння тут не тільки можливим, але і радісним. 
   1. Як ми живемо
   На війні, як на війні - звикли говорити ми, і в цьому місяці ці слова стали більш, ніж метафорою для нас. У нашій місцевості через суперечки про право на землю вибухнула війна між племенами Агарабі і Таппу - повсюдно можна побачити озброєних стрілами, списами, сокирами і забруднених золою розлючених людей, вибухають гранати, горять цілі села. На даний момент війна забрала 59 життів, за чутками це набагато більше. Просимо молитися за мир, а також за безпеку наших дітей. Матвій і Мирослава щодня їздять до школи прямо через епіцентр війни, і по приходу розповідають історії, від яких шкіра дибки встає.Конст 1
   2. Служіння
   - Відкриття церкви Promise Land в селі Томпетака
   У цьому місяці, з ласки Божої, у нас була можливість відсвяткувати відкриття нової дочірньої церкви в селі Томпетака (на кордоні провінцій Східне нагір'я і Моробе).
   Сюди немає дороги, тому, щоб дістатися до цього місця, потрібно підніматися по горах, 2 години. Плем'я Касуп відомо тим, що деякий час тому вони з'їли місіонерів, які прийшли їм благовістити, разом з їх одягом. А взуття (гумові чоботи), вони розрізали на шматочки і віддали в інші села, щоб і сусіди могли спробувати. Ось тільки кип'ятити довелося довго, гума так просто не здається! Ви думаєте, я жартую ?! Які вже тут жарти, друзі. У цьому вчинку плем'я Касуп публічно покаялось під час нашого євангелізаційного служіння. Конст 2

   Також, ми могли провести хрещення і благословіння місцевих служителів. Всю славу віддаємо Богу.Конст 3

   - Поповнення
   У цьому місяці до нашої команди приєдналася сестричка (або точніше сказати, бабуся) Шерон! Вона подолала шлях аж з Техасу, США і кілька тижнів тому ми мали честь приймати її на Promise Land. Часу Шерон дарма не втрачає, і поки я пишу ці рядки, вона вже активно допомагає в служінні нашим діткам в дитячому садку. Моліться за її адаптацію, їй 74 роки і я розумію, що в цьому віці переселитися в «Світ навиворіт» - це особливий виклик. Але Шерон (поки) не скаржиться.Конст 4

   - Проекти
   Просимо Вас продовжувати молитися про трьох братів, яких ми вже відправили в місіонерську школу ДТЗ, і також, за ще п'ятьох, які почнуть своє навчання в червні. Ще Одна Душа Для Ісуса і Робити Учнів - це наше бачення, виконання якого вимагає - що? - правильно, навчені кадри, відкриті серця і правильне ставлення. Ось саме з цією метою ми, як церква, вкладаємо в майбутніх служителів, які понесуть Добру Новину далі. Дайте нам знати, якщо Бог спонукає Вас взяти участь в цьому не тільки молитовно, але і матеріально.Конст 5
   Також, дякуємо всім, хто бере участь в нашому служінні милосердя! (Роздача ліків і Біблій) - з радістю повідомляємо, все те, що у нас було, ми вже роздали. На даний момент ми плануємо закупівлю нової партії Біблій (аудіо та друкованих), а також ліків. Просимо по можливості взяти участь і в цьому служінні, молитовно або фінансово.


 

Новини з Уганди від сім'ї Тумвесіджі

Дорогі брати і сестри у Христі! Прийміть щирі вітання з Уганди та подяку за вашу молитовну та фінансову підтримку служіння тут. Дякуємо, що кожний із вас долучився до Божої місії! Як церква, ми покликані доносити Вістку Спасіння до всіх народів. Це не вибір, а наша із вами відповідальність. Тому в молитвах ми також дякуємо Богові за кожного з вас.Галь 1

   Великим благословінням для нас став приїзд Владислави Цвелих. Не лише тому, що ми мали можливість поласувати смачненьким з України. Але більше, що маємо довгострокову місіонерку і додаткову пару рук. Вона активно включилася у всі служіння, які вже маємо. Влада навчає дітей англійської мови та читання, проводить Біблійні навчання для двох груп, приєдналася до хору та ще активно розробляє Біблійні уроки для недільної школи. А це велика допомога!

   Школи вже починають відновлювати навчання, хоча офіційно президент ще не відкрив. Але всі вже втомилися сидіти вдома цілий рік на карантині і закритих школах, що почали самостійно встановлювати собі правила. Тому більша частина нашої молоді вже повернулися в школи, і ми бачимо їх лише у ввечері. Але при цьому вони активно приймають участь у всіх Біблійних навчаннях і служіннях, як з молоддю так і дітками. Якось Кенеді підійшов і запитав, чи може приходити до нас читати у вечері, так як ми маємо світло. На що ми не заперечили. Але ж я не думала, що він хоче читати при вуличному освітленні, яке більш нагадує 50V лапочку. І кожного вечора кілька людей приходять читати при слабому освітленні. Коли ж я пропоную зайти в будинок, де світло краще, вони кажуть що то дуже яскраве для них. Що? Постійно виникає питання, адже для мене особисто не можливо читати. І мене захоплює їхнє бажання навчатися. Для них це набагато складніше ніж у нашій країні.Галь 2

   Одного вечора до нас завітала юна дівчина на ім'я Роз. Вона бачила мене однієї суботи і вирішили підійти попросити допомогу в оплаті школи. Було видно що вона щира дівчина. Дівчина живе із старенькою бабусею, а батьки лишили її коли та була ще маленькою. Сусідка допомагає їм з їжею. Тож ми вирішили відвідати її дім і впевнитись в усіх історіях дівчини. Адже багато приходять і лише обманюють. Бог дарував нам можливість познайомитися не лише із бабусею, але і сусідкою Манено. Жінка важко працює, щоб утримувати власну сім'ю. Дуже набожна, кожний день молиться і просить, щоб Бог благословив її бізнес і послав багато клієнтів. Вона дуже рада, що Бог чує її молитви. Нібито все правильно, якби одне “ні” - вона утримує місцевий бар і готує місцеву горілку. При цьому щиро вірить, що Бог її благословляє в цьому і нічого поганого вона не чинить. Більше години ми мали можливість ділитися з нею місяцями із Писання, віщати спасіння через Ісуса Христа. Але важко “праведній людині” - так вона себе рахує, зрозуміти гріх в якому живе.

   Спонсорська програма набирає руху, і вже 10 діток, з них кілька молоді, отримали спонсора з України. Це коштує лише $20 кожного місяця для початкової школи, і $30 для 9-11 класів. В більшості дітей немає надії в те, що вони можуть закінчити 9 або 11 класів. Більшість зупиняється на 7 класі, а потім життя бере їх в оберт. Ми ж віруючі знаємо, що Бог дає всім надію і навіть більше втілює її в реальність. Як зараз я пам'ятаю, що не мала можливість продовжити навчання після 11 класу. Але Бог дав мені надію і втілив це в реальність через Мерилін. Вона оплачувала моє навчання в технікумі. Тому коли я бачу цих дітей і молодь, які відчувають відчай, я знаю що кожний із нас може допомогти їм і здійснити не здійсненну мрію — закінчити школу. Тому, якщо ви бажаєте долучитися до цього служіння, відпишіть.Галь 3

   Бог неймовірно добрий і турботливий!!! Він благословив і розташував серця людей пожертвувати кошти на палатку і ми вже минулої неділі мали служіння в ній. Навіть зі стільцями. Все вчасно, адже сезон дощів розпочався в день, коли установлювали палатку, навіть перевірив її на міцність! Це велика радість для нашої церкви, і подяка кожному хто прийняв в цьому участь!

   Передавайте наші вітання всім братам і сестрам у Христі!

Молитовні потреби:

- За покаяння сусідки Манено
- За духовний ріст команди
- За нових місіонерів та волонтерів
- За покупку землі та будівництво місії


 

Новини з Папуа-Нової Гвіннеї

Як ми живемо
 Дорогі друзі, радійте разом з нами. Після 10 років служіння в Папуа-Новій Гвінеї, де ми весь цей час були єдиними білими в селіДо нас на довгий час приєднається одна літня жінка зі штату Техас, США! Ми не знаємо її особисто, крім того, що їй далеко за 70, і вона горить любов'ю до Господа. Після молитви і місяців листування, ми прийняли рішення, не перешкоджати її заклику - і ось вже готуємося зустріти її через кілька тижнів. Сестричку звати Шерон, просимо молитися за її переліт і адаптацію.ПК 1   Також, в цьому місяці до нашої команди приєднається папуас Девід і його маленький син. Минулого місяця вони поховали маму малюка (вона померла від тифу) і ми відчули, що в цій ситуації ми можемо бути корисними один одному - Девід, як full-time місіонер від Молоді з Місією, ось уже більше 10 років мріє про організацію церкви в провінції west Papua, що в Індонезії - а саме це і є наше бачення на наступну п'ятирічку. Просимо молитися за наше поповнення в команді, ми дуже раді!
   Також, у зв'язку з цим, друзі, у нас до вас особисте прохання. На Promise Land у нас є церква, школа, будинок пастора і сам будинок центру, в якому наша родина займає дві кімнати, а у всіх інших живуть наші прийомні сини-папуаси. Так як приїде Шерон і Девід з малюком, ми віддамо їм наш простір, а нам самим жити БУКВАЛЬНО стане ніде ..... Після сімейної ради, ми прийняли рішення, що прийшов час мати свій будинок. Ми ніколи не просили ні про що, і знаємо, Бог подбає про нас .... інакше нам доведеться спати в церкві - або в класній кімнаті (не проблема!)
   Але якщо Бог спонукає Вас взяти участь в будівництві будинку особисто для нашої сім'ї, дайте нам знати, будь ласка! Плануємо невеликий будиночок, але з туалетом всередині, своєю власною кухнею і надією, що ніхто не стане стукати в спальню кожні 5 хвилин протягом всього дняНехай Бог благословить, Він Сам знає, як ми потребуємо таких змін.

   Служіння

   - Школа
   Ми відучилися рівно місяць, в нашому дитячому садку і школі для дорослих. Багато хто запитує, яку програму ми використовуємо, відповідаю - дуже важко знайти щось, що підійшло б папуасам, і відповідало б усім нашим вимогам. Так що нам доводиться писати програму самим - це, звичайно, додає роботи, але воно того абсолютно варто!
   Так, в перший тиждень ми вчили "A is for Adam", і історію створення, ми створені за образом Бога, Буття 1:26, частини тіла, букву А і номер 1.ПК 2

   Тиждень 2 - "B is For Bible", Псалом 118: 105, а також світло, колір, букву Б і номер 2.
   І так щотижня - особливий час в садку відводиться для поклоніння і молитви - так добре бачити малюків на колінах! Спасибі всім, хто бере участь в цьому служінні!ПК 3   Після місяця занять, уряд оголосив лок-даун (до нас, нарешті, дійшов ковід), так що, як законослухняні громадяни, нам довелося призупинити заняття в обох наших школах на місяць цей час ми використовуємо, щоб закінчити будівництво школи, прибиваємо стелю, робимо столи для вчителів і дошки на стіни. Особисто я зайнята тим, що розмальовую класи - а для чого? щоб і через це кожен малюк і старець, відчув ЯК СИЛЬНО його любить Бог.

   - Нові церкви
   Наше служіння в ПНГ (як багато хто з вас пам'ятають!) Почалося в 2011 з дитячого служіння, яке в 2013 переросло в дитяче та молодіжне, а в 2017 пройшло наше перше служіння, як поза-деноменаціонной церкви Promise Land. На ньому були присутні 17 осіб - це разом з нашою сім'єю і сусідами.
  Бог добрий - і мало-помалу наша церква розрослася, так що ми проводимо по 2 хрещення в рік, а прихожани знову не поміщаються у (вже!) Розширеному будинкуДомі молитви.
   Основна церква в Йонка має 5 малих домашніх церков, які приходять у неділю на спільне служіння, але на тижні збираються по домівках - в п'яти різних селах.
Крім того, завдяки Вашій молитовній і фінансовій підтримці за цей час ми могли насадити три церкви в далеких провінціях: ОбурАсас і Томпетака - в цьому місяці плануємо офіційне відкриття і освячення Дому молитви, а також хрещення.
   Особливою радістю для нас є наше тюремне служіння. Promise Land відвідує в'язницю щотижня, і якщо ви пам'ятаєте, в січні кілька в'язнів прийняли хрещення. Неймовірно, але історія на цьому не закінчується! Один з ув'язнених-хрещених, термін якого підійшов до кінця, звільнився, і поїхав до себе в село (це близько 4 годин їзди від нас) ... Після переговорів з сім'єю, вони з радістю запропонували нам ділянку землі, на якому вони вже готові будувати церкву. Перше служіння пройшло три тижні тому, з тих пір туди їздить служитель - це ще не церква, а мала група, і збираються вони в тіні мангового дерева (поки), але Божа справа йде вперед! Якщо Його воля, скоро в селі Асара народиться ще одна церква Promise Land.
   Також, за цей час ми могли відправити full-time місіонера в Індонезію (продовжуйте молитися за Лютера), і як тільки відкриється кордон, ми збираємося відправити "групу захоплення" в провінцію Вест Папуа (Індонезія) для огранізації церкви в найпершій за кількістю мусульман країні світу, і це наші найближчі сусіди.
   Завдяки Вашій підтримці, ми могли відправити 14 чоловік для отримання християнської освіти (місіонерські школи, тренінги для вчителів недільних шкіл, служителя і тд) - усі вони роблять активну участь в служінні церкви (пастора, місіонери, вчителі).
   - Служіння милосердя

  Завдяки Вашій підтримці, ми можемо постійно брати участь в потребах людей - і не приховую, в  Папуа-Новій Гвінеї, служіння милосердя, часто більш ефективно і прийнятно, ніж проповідь.
  Ми будуємо будинки малозабезпеченим, допомагаємо з одягом і засобами гігієни, роздаємо світильники на сонячних батареях і їжу самим бідним і хворим, і (навіть!) Будуємо дороги в непрохідних джунглях, щоб у людей був шанс дістатися до медпункту. Ми вчимо читати і писати, як малюків, так і людей похилого віку, і також роздаємо друковані та аудіо-Біблії.
   Одне з наших головних служінь, це медичне. Статистика говорить, на всю країну є не більш, ніж 400 лікарів, і буквально минулого тижня всіх потряс випадок, коли хвора на астму жінка померла, намагаючись допомогти сама собі на задньому дворі госпіталю в столиці ПНГ - все палати були зайняті, а медперсоналу не вистачило . (Прикріплюю фото цього і іншого випадку, щоб було зрозуміло, який у нас тут рівень медицини) ПК 4

ПК 5   Після служіння до нас завжди вишиковується черга з хворих, кривих, кульгавих, яким ми допомагаємо - молитвою і ліками. За все це, дорогі, ми хочемо подякувати Вам. Ми не змогли б зробити це самі! Панадол, який ми роздаємо - безкоштовний для людей, а ми його купуємо за 30 доларів пачка, до речі, пачка антибіотика, який рятує життя людей - 60 доларів. Аудіо Біблії не варті нічого, для людей, а ми платимо по 7 доларів за один комплект.
   Діти і дорослі приходять в безкоштовну (для них!) Школу, люди приходять до церкви і сидять на стільцях, ціна кожного - 8 доларів. І краще навіть не знати, скільки коштує роздрукувати завдання для кожного з 120 дітей, і 100 дорослих, стільки коштує погодувати 150 дітей половиною булочки і соком на недільній школі, стільки коштує заплатити за дизель екскаватора, прокладати дорогу в неіснуюче на мапі село, скільки коштує накрити шифером будинок вдови, у якої дюжина дітей.
   І навіть, щоб відправити цю розсилку, нам потрібно купувати інтернет (один долар за 100 мегабайт, дійсний тільки 24 години), а електрику, щоб зарядити лептоп - теж коштує грошей.
   Ми не могли б відправити папуасів в місіонерську школу (яка коштує гроші!) Або побудувати церкву в віддаленому селі - якби не ви.
  Бог дає нам мрії, які занадто великі для нас, але ми вдячні за команду місіонерів, за ВАС, які віддають останнє - для того, щоб наше служіння просувалося. Нехай Господь віддасть кожному!

Просимо вас підтримати наше служіння в Папуа-Новій Гвіннеї ви можете надсилати фінанси 

на Рахунок ВСЦ ЄХБ,  ПриватБанк  

5169 3305 2316 6855 

Призначення платежу: "Служіння в Папуа-Новій Гвіннеї"


 

Ірпінь, вул. Сім'ї Шкарівських 11-В
+38 067 656-80-52

© 2021 Комітет зовнішніх місій. All Rights Reserved.