Новини і молитовні потреби місіонерів з Африки
Спішимо сказати, що ми вас любимо і відчуваємо кожну молитву – вони ж бо тут так потрібні, а особливо зараз… Багато чудес, ще більше Божого керівництва і ще-ще більше Його присутності ми спостерігаємо щодня у зціленні і спасінні людей, у захисті, у мудрості, яка приходить «згори», від Подателя всіляких благ. А тому ми без найменшого докору сумління продовжуємо випрошувати ваших молитов, адже ж вони діють і ми з гордістю можемо казати, що наші молитовні ангели – бест оф зе бест!
Отож, поїхали! Ви ж правда пам’ятаєте, що ми розпочали новий проект для сиріт на березі о. Вікторія? Молитви дітей щоранку докладають цеглинок у той «Великий дім», який уже скоро- скоро «виросте» посеред їхнього подвір’я. Тиждень тому ми знову ночували з ними під одним дахом і слухали історії, що рвуть серце на шматки…І ми хочемо ділитися тими історіями! Тому слідкуйте за нашими стрічками на Facebook, де буде багато усміхнених фотографій і болючих історій. Нині ми маємо 800 доларів, а кінцева мітка – 10 000. Тому молитви ой як потрібні! Хто як не Бог розташовує серця людей жертвувати.
А ще, а ще – ми були у Південному Судані! Ага, цілий тиждень спостерігали за млявими світанками, смажилися під палючим сонцем і намотували кілометри безлюдними суданськими преріями. І знову наші полонені серця залишились там… Де слони опівночі поволі переходять трасу, недбало захаращуючи її гілляками зламаних дерев. Там, де понівеченою танками дорогою вештаються солдати з автоматами… Там, де на одній-єдиній на всю країну заправці стоять довжелезні черги вантажівок в очікуванні хоч найменшої краплі пального. Там, де нація вкотре відроджується з руїн…У Південносуданських венах тече королівська кров і це відчутно! У нас був тиждень: Євангелії, покаянь, молитви за зцілення хворих, 2 табори для біженців, 4 церкви і, нарешті, столиця Джуба.
Місто-привид….розбите, спустошене і пригнічене. Місто, що колись вражало своєю розкішшю, тепер убого прикриває уламки у зализує рани. І усе це так живо, так безвихідно, що аж боляче дивитися…. Моліться за нашу наступну подорож туди і, якщо Бог благословить, то і на якнайшвидший переїзд туди на довгострокову місію.
А тепер трохи про нашу домівку. Тут, у притулку, як завше галасно і усе перевертається з ніг на голову по кілька разів на день. Але то вже звично, адже ми мешкаємо з купою невгамовних африканців, яких до речі, за цей рік побільшало. Отож, знайомтеся з нашими новенькими.
Це Кетрін. Вона ж – Катька. Скажіть, так і хочеться посмикати цю дівчинку за щічки?! У Катьки є мама і сестричка….а ще у неї є підозра на лейкемію… Тому нині вона з нами, на ліках і молитвах, під суворим наглядом лікаря. Непосидючий клубочок щастя, що галайкувато носиться по всіх кімнатах і йому аж руки чешуться щось клацнути\ взяти\ відкрити\зламати\поміняти місцями\або ж привласнити |
|
Його звуть Рональд. Роналду. Рональдіньйо. Ну, або ж як наші дівчатка з любов’ю іменують його Хор. Чому Хор? Як тільки це маленьке диво з’явилося у нас вдома, пісні не змовкають. Серйозно, вдень і вночі, зранку і вечором, наш юний співун старанно витягує мелодії знайомих пісень, закриваючи очі і згортаючи губи трубочкою | |
Це Шерон, Шерочка. Завдяки своєму шарму і чарівності їй усе сходить з рук. Ну, або ж майже все |
Батьки Рональда і Шерон покинули їх давним давно, а старенький дідусь не вправлявся з цими двома непосидючими викрутьками. І от, після довгих місяців самовиживання, дітей віддали нам у притулок. Моліться, аби Бог дав їм сім’ю.
Ми продовжуємо молитися за вдів. Господь турбується про них і відкриває нам шляхи, аби послужити. Після смерті Амоса ми взяли його дружину під своє опікунство. Тепер у Розет є постійна робота і якась елементарна підтримка. Але все ще так необхідно духовне відновлення і реабілітація! Будь ласка, обгорніть її своїми молитвами, аби ця жінка могла знайти себе в Ісусі, відчути Його любов і зрозуміти, що Він – це все, що їй потрібно…як і всім нам.
А тепер знайомтесь, це Магдалина.
Старенька вдова, яка не пам’ятає скільки їй років. У неї немає нікого: ані дітей, ані родичів. Єдині добрі люди, які турбуються про стареньку – то сусіди. Уперше ми зустрілися кілька тижнів тому. Жіночка сиділа під обшарпаною хижою, навколо метушилися зграї дітлахів і мух. Магдалина плакала, приймаючи пакунок з їжею і казала, що питала у Бога зранку, де знайти їжу. Завтра ми відправляємо її у столичну лікарню. Жінка 12 років хворіє чимось, дуже схожим на проказу. Скоріш за все, ногу зберегти їй не вдасться… Моліться, будь ласка. Разом з Магдалиною до лікарні поїдуть дорослі і діти з нашого села, які мають серйозні проблеми опорно-рухової системи. Нині ми маємо у притулку на реабілітації троє дітей, у двох із яких – поліомієліт. Моліться, будь ласка, за зцілення.
І останнє на сьогодні. На фото – наш пастор Мозес, його дружина і 8 дітлахів, які раптово стали сиротами. Минулої суботи вночі батько убив їх матір…. Тепер він у в’язниці, а діти – просто неба…Без їжі і прихистку, адже будинок, який сім’я орендувала, власник закрив на замок. Будь ласочка, обійміть молитвами цих дітей і най Господь дасть нам мудрості і відкриє шлях допомогти цим дітям!
Брати з Болівії вже повернулися до дому. Багато прощалися, дарували подарунки. І віримо, що Бог кардинально перемінив їхнє життя і бачення за ці 9 місяців, які вони трудилися в Уганді. «Я ще повернуся в Африку. Бог дав особливе бажання служити тут» - говори Хосе-Луїс. «Я почав молитися за Південний Судан. Невпевнений чи я повернуся в Уганду, адже моє серце прихилилося до цієї країни. Адже тут більша потреба в нас…» - говорив своє бачення на майбутнє Луїс. І звичайно, якщо Бог дає в серце бачення і прагнення, то можуть пройти роки, але воно лишиться і буде зростати і одного дня стане реальністю. Для Бога немає неможливої жодної речі!
Ще кілька днів, і решта місіонерів повернуться до своєї домівки на Різдвяний відпочинок. Тому тут лишиться лише Україна та Германія. Багато відповідальності і роботи тепер перейде до нас усіх. Тому потребуємо ваших молитов за мудрість, як в прийнятті рішень, так і у вірності в тому, що нам доручили.
Ще раз і ще раз дякуємо за ваші молитви, від яких залежить так багато! Благословляємо Іменем Господа Ісуса Христа, якого ми разом любимо і якому служимо!
«А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї у Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує, Йому слава та влада на вічні віки, амінь» (1 Петра 5:10-1)
З любов’ю з Африки, Галя і Аня