Перша короткострокова місіонерська поїздка в 2016 році від КЗМ ВСЦ ЄХБ
Комітет Зовнішньої Місії ВСЦ ЄХБ
Хоч і минуло вже декілька днів з того часу, як ми, команда молодих місіонерів, повернулись в Україну і вже повністю занурились в звичне життя: робота, буденні справи, служіння в церкві, однак частина нашого серця все ж залишилась в сонячній країні – Єгипет.
Наша команда зібралась з різних куточків України, але нас об’єднало одне – бажання послужити для слави Божої. Роман та Ірина – м. Івано – Франківськ, Надія та Олександр – м. Чернівці, Вікторія – м. Київ, Віра та Наталія – м. Вінниця. Хоча були різні випробовування та фінансові труднощі, але Бог благословив нас всім необхідним для служіння.
Десять яскравих днів, в яких проявлялись Божі чудеса та турбота. З першого дня нашого служіння для більш ефективної праці ми розділились на дві команди і приступили до служіння. Одна команда відправилась в бідний район Зир-зара, де ми благовістили та підтримували найбідніших людей. Комусь допомогли фінансово – на операцію, одній жінці, яка спала просто на дошках – купили в дім матрас, а також в кожний дім, в якому ми благовістили - приносили продуктові пакети. В очах цих людей був відчай та безнадія, але ми віримо, що Господь працює й там. Інша ж група вирушила на благовістя в місто, для роздачі нових завітів. Доречі, якщо б на нас заявили в поліцію про роздачу Нових Завітів мусульманам, то нам могло б загрожувати від 3 до 5 років позбавлення волі. Однак, не дивлячись на це, Бог давав сміливості роздати десятки Євангелій на арабській мові.
Ми також відвідали єдиний християнський приватний притулок в Єгипті, цей притулок був заснований місіонеркою Ліліан Трешер і вже існує більше ста років.
Історія притулку просто дививижна: дітей, яких викидали просто в річку Ніл, вона забирала до себе на виховання, згодом вона організувала будівництво цілого містечка, в якому виховувалось до 2500 дітей. Зараз тут налічується від найменших до повнолітніх 250 дітей. Притулок в певній мірі зараз в занепаді, хоча для Єгипту тут надзвичайно хороші умови для проживання.
Ось те, що ми змогли зробити протягом декількох днів тут: Фізична допомога направлена на благоустрій притулку (брати – столярська робота по виготовленню вікон, сестри – прибирання), а також догляд за маленькими дітками – вік яких від 5 місяців до 6 років (ігри, годування, купання). Спілкування та побудова дружніх відносин з підлітками (участь у служіннях, ігри, майстер – класи, гуманітарна допомога та подарунки). Директор цього закладу був вихованцем у цьому притулку, він надзвичайно задоволений нашою допомогою і запрошував українських місіонерів для служіння. Під час допомоги в столярному цеху діти приходили й дивились величезними очима на нашу роботу там, вони дивувались з того, що ми, європейці, працюємо в порохах для них, деякі навіть брались нам допомагати. Під час перебування в цьому притулку я лише думав про те, щоб Бог запалив українську молодь бути місіонерами в таких країнах, де дітей просто викидають в ріку, щоб там створювати подібні притулки. Для українського братства це під силу, Бог може через наші церкви зробити значно більше, ніж ми можемо собі уявити.
Під час нашого повернення додому місцева поліція для супроводу дала нам конвой охорони, який супроводжував нас близько 400 кілометрів. Ми були надзвичайно здивовані Божим підклуванням про нашу безпеку. В цій країні часто викрадають іноземців, в нас навіть кидали камінням місцеві жителі.
Наступні дні ми проводили табір для дітей, як з мусульманських сімей, так і просто невіруючих, батьки яких слов’янського походження. Цей час був також особливим, хмарна погода зменшила жару, а маса цікавих ігор, рукоділля, біблійні уроки з фокусами та молитви надзвичайно зацікавили дітей! Дітей з батьками ми запрошували в церкву та недільну школу. Особливим свідчення для нас стало те, що діти після перебування в таборі пропонували батькам молитись перед їжею і співали християнські пісні.
Ми також прийняли участь в богослужінні слов’янської євангельської церкви, яку заснувала група українських місіонерів, де пресвітером є Євген Євва, де підбадьорили місцевих братів і сестер проповідуючи, розказуючи декламації та співаючи пісні. Спільними зусиллями ми підтримали працю наших місіонерів в їхньому нелегкому служінні. Дякуючи Господу, ми здорові повернулись додому.
Моліться за те, щоб Бог послав довгострокових місіонерів в цю країну: « І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.» (Лук.10:2)
Нехай Господь благословить кожного, хто молитовно чи фінансово, або ж іншим способом вніс свою лепту в справу благовістя!!!
Зараз готуються декілька команд в країни Азії та Африки, тому, якщо ви можете фінансово або ж молитовно прийняти в цьому участь напишіть на мою скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , а для отримання більш детальної інформації, телефонуйте 0686255302
З повагою, координатор КМП в КЗМ ВСЦ ЄХБ Дячук Роман